Ботанічний

 


Всім привітики! Я в Києві, вже рівно місяць.

У мене  купа справ, зустрічей і суцільне байдикування. Ну як байдикування - на роботу я не ходжу, але в мене стільки справ, стільки справ, що я сама собі нагадую Білого Кроля який бурмоче собі під ніс  «Oh dear! Oh dear! I shall be too late!»

Але є але. І я згадала наші з Вікусею традиційні зимові відвідування Ботанічного саду ім.Гришка, а саме - оранжереї з тропіками, орхідеями та азаліями-камеліями які квітнуть. І ми вирушили в подорож до тропіків і субтропіків. 


За 16 років ведення блогу я вже і не порахую скільки разів ми розбавляли зиму цим квітінням, але воно і не потрібно підрахунки ці. Так що просто дивимося на квіточки. Хоча я дуже раджу відвідати оранжерею особисто. Вхід в ботсад 100 в оранжерею 50 грн. 

В самому ботсаду з'явилися нові локації. Раніше ми відвідували корейський майданчик, а зараз познайомилися з буддійським. Біля цього вічнозеленого бамбуку (на дворі лютий місяць, ви тільки подивіться на цей зелений!) сходи вниз і там живе справжня буддійська ступа!


А ось біля цієї прикраси ботсаду (бо я хз як її назвати правильно) павільон з дерев'яною підлогою де в теплі часи можна займатися йогою або осягнути дзен.


Азалії тільки почали свої цвітіння, тому ви встигнете помилуватися цією красою і надихнутися в очікуванні весни.









Але цього разу мене більше вразили кактуси. Вони виросли ще більше! Зараз піду пошукаю старі фотки, щоб порівняти. (в мене всі ходи записані)

2021 рік


2024 рік. Наче і однакові але ніт





2021 рік


2024 рік


Бог великий, я маленька


Мені сподобалось яка жива, ні -  живуча, ця рослинність. Чи не вперше в теплицях не було парникового еффекту - сухе тепле повітря. Мабуть дає себе взнаки глобальне потепління. Хоча коли я приїхала домів в квартирі було +13.






В субтропіках мені ввижалися самі піструни. Вікуся сказала що неможна бути в рейсі так довго :)




Не гарно кактуси порівнювати, а себе ні :)

2018 рік


2024 рік.






В орхідендраріумі (проговорюю просто по складах) не вистачало фотоаппарата, бо саме цікаве десь далеко, десь тіліпається під дахом чи сховалось в куширях - не дійдеш.












А ще, я вважаю орхідеї хижаками.


Насправді - ничого нового, крім того, що всюди можна розрахуватися карткою. Але для мене Оранжерея - це стара добра пігулка тепла, кольору та світла і знак, що вже скоро Весна.

Біля кав'ярні на горі з європалет (800х1200х145мм) зробили лавки і можна посидіти, випити кави і помилуватися Лівим берегом, що ми і зробили.



Сьогодні (це тільки сьогодні за місяць вдому) я нарешті пішла гуляти містом, як я люблю - 11 тисяч кроків, купа фоток стріт-арту і усіляких цікавостей... завтра вам покажу.

А про роботу не хочу, бо та всрата робота мене виснажила геть, так що ... я вам потім на неї поскаржуся, коли буду в ресурсі, як-то кажуть.

Чмоке, ваша лапуля.

Коментарі